Новини
Міжнародна конференція «Горизонт науки в Україні: інновації, міжнародне співпраця та стійкість» (HNUA 2025)
З нагоди Дня науки в Україні Центр українських студій Варшавської школи економіки та Фундація «Українська наукова діаспора в Польщі» запрошують взяти участь у двох заходах: Міжнародній конференції «Горизонт науки в Україні: інновації, міжнародне співробітництво та стійкість» HNUA 2025 та семінарі «Польща та Україна – наукове майбутнє з погляду сучасної економічної перспективи».
Зустрічі слугуватимуть поглибленому аналізу сучасних викликів і можливостей у сфері науки та економіки України й Польщі. Платформа є важливим елементом стратегії зміцнення інноваційного розвитку та міжнародної співпраці між країнами.
Детальну інформацію про ці заходи можна знайти у файлі pdf. і в кінці цієї сторінки в такому порядку:
• Програмні положення конференції HNUA 2025
• Програма конференції HNUA 2025
• Рамкова програма конференції HNUA 2025
• Інформація про спікерів – HNEU Conference 2025
• Семінар «Польща та Україна – наукове майбутнє з сучасної економічної перспективи»
• Рамкова програма семінару
• Інформація про спікерів семінару
посилання на сайт Українська наукова діаспора в Польщі
Проєкт «Центр українських студій Варшавської школи економіки» започаткований згідно з рішенням Ректора Варшавської школи економіки №84 від 12 грудня 2023 року.
Проєкт започаткований в Інституті економетрії (Колегіум економічного аналізу). Загальний термін реалізації – три роки (з 12 грудня 2023 року по 30 грудня 2026 року).
Центр українських студій Варшавської школи економіки є платформою для академічного обміну, наукових досліджень і дискусій, спрямованих на розвиток співпраці між Україною та Польщею, з країнами Європейського Союзу та іншими міжнародними партнерами у контексті відбудови України. Емпіричні та аналітичні дослідження Центру поєднують експертні знання із практичними рішеннями, заснованими на поглибленому розумінні сучасних соціально-економічних процесів. Тематика досліджень охоплює питання міграції, соціально-економічних змін, наукової співпраці та розвитку інновацій, а також інтеграції України до Європейського дослідницького простору.
У 2024 році з Центром співпрацює 7 наукових співробітників та 2 адміністративних працівника.
Співробітники Центру зустрічаються:
- індивідуально, віртуально, опрацьовуючи оригінальні дослідження, не менше двох разів на тиждень,
- спільно з науково-організаційних питань щотижня,
- стаціонарно із представленням результатів досліджень щомісяця.
Центр оприлюднює наукові дослідження, що стали результатом співпраці між провідними науковцями Польщі та України і підготовлені в авторській редакції в межах серії публікацій. Ці дослідження публікуються на сайті Варшавської школи економіки у трьох мовних версіях – польській, українській та англійській.
Також співробітники Центру проводять дослідження або викладають дистанційно в Україні (переважно в Києві), у Варшаві, за межами Варшави (Краків, Познань, Зелена Гура).
проф., доктор наук Томаш Шапіро
tszapiro@sgh.waw.pl
Центр українських студій Варшавської школи економіки
Основні наукові праці 2025 року
Основні наукові праці 2024 року
Міжнародна конференція «Горизонт науки в Україні: інновації, міжнародне співпраця та стійкість» (HNUA 2025)
З нагоди Дня науки в Україні Центр українських студій Варшавської школи економіки та Фундація «Українська наукова діаспора в Польщі» запрошують взяти участь у двох заходах: Міжнародній конференції «Горизонт науки в Україні: інновації, міжнародне співробітництво та стійкість» HNUA 2025 та семінарі «Польща та Україна – наукове майбутнє з погляду сучасної економічної перспективи».
Зустрічі слугуватимуть поглибленому аналізу сучасних викликів і можливостей у сфері науки та економіки України й Польщі. Платформа є важливим елементом стратегії зміцнення інноваційного розвитку та міжнародної співпраці між країнами.
Програмні засади Конференції HNUA 2025.
Конференція проводиться в рамках ініціатив Міністерства освіти і науки України щодо розвитку відкритої науки, міжнародного наукового співробітництва та підтримки українських дослідників.
Метою організації Конференції HNUA 2025 є створення унікальної платформи для обговорення процесів формування відкритого наукового простору, ролі України у глобальних мережах мобільності талантів, а також шляхів розширення міжнародної академічної співпраці та впровадження інновацій як ключових чинників економічного розвитку. Учасники матимуть змогу обмінятися найкращими практиками в галузі наукової дипломатії, інтеграції в глобальні дослідницькі ініціативи, а також подолання викликів, які виникають перед академічною спільнотою в контексті трансформації та відбудови.
У програмі заплановані виступи представників Варшавської школи економіки (SGH), Міністерства освіти і науки України, компанії Elsevier, Національного агентства академічних обмінів Польщі (NAWA), а також Фундації «Українська наукова діаспора в Польщі».
На конференції обговорюватимється наступна тематика: відкрита наука як інструмент міжнародної академічної співпраці, управління дослідницькими даними, визнання українських освітніх і наукових кваліфікацій на польському ринку праці. Учасники матимуть можливість ставити запитання експертам, брати участь у дискусіях та публікувати інформацію про свої дослідження в інтернеті у межах таких тематичних напрямів:
1. Наука без кордонів: польсько-український діалог у наукових дисциплінах
2. Наукова дипломатія та її вплив на розвиток української економіки
3. Циркуляція талантів і міжнародна мобільність: як наукові діаспори формують майбутнє науки
4. Інноваційні технології та цифрова трансформація
5. Соціальна стійкість і сталий розвиток під час кризи
6. Економіка знань і комерціалізація інновацій
Фундація «Українська наукова діаспора в Польщі» (далі – Фундація) ініціює випуск періодичного видання Research Magazine of Ukrainian Diaspora (Журнал «Дослідження української діаспори») трьома мовами – українською, польською та англійською. Видання стане платформою для обміну науковими досягненнями та планами подальших наукових проєктів українських вчених, особливо тих, хто активно співпрацює з польською академічною спільнотою та міжнародними науковими мережами.
Місія Журналу спрямована на підтримку та популяризацію наукових проєктів і результатів досліджень українських вчених, аспірантів та молодих дослідників. Цільова група – науковці, які ведуть наукову діяльність як за межами України, так і на її території, розвивають наукову співпрацю в міжнародному середовищі. Метою журналу є створення віртуальної платформи для представлення інтелектуального внеску української наукової діаспори у розвиток світової науки. Віртуальна платформа є ефективним інструментом наукової дипломатії, що підтримує зміцнення авторитету України у сфері міжнародних досліджень та інновацій.
Особлива увага приділяється співпраці з польськими науковими інституціями та академічними партнерами, які не лише сприяли інтеграції українських дослідників у Європейський дослідницький простір, а й продовжують активно розвивати довгострокові наукові зв’язки. Видання прагне відзначити вагому роль польських колег у спільному науковому поступі, формуванні міжкультурного діалогу та створенні стійких платформ для спільних проєктів, що мають високу наукову і соціальну цінність. Платформа спрямована на періодичне розповсюдження в стислій формі результатів науково-дослідних проєктів в одній або кількох країнах.
Програма конференції HNUA 2025
Організатори: Фундація «Українська наукова діаспора в Польщі» у співпраці з Центром українських студій Варшавської школи економіки.
Співорганізатори: Київський інститут бізнесу та технологій (Київ), Державний університет інфраструктури та технологій (Київ), Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди (Харків) та кафедра підтримки та аналізу прийняття рішень Інституту економетрики Варшавської школи економіки (Варшава).
Дата: 15 травня 2025 року, 13.00-16.00
Місце (офлайн): Варшавська школа економіки, корпус С, аудиторія II,
Al. Niepodległości (Алея Неподлеглості) 128, 02-554 Варшава
Місце проведення (онлайн): посилання буде повідомлено до зустрічі електронною поштою після реєстрації за адресою: https://forms.office.com/e/XKLaw2rFN0.
Рамкова програма конференції HNUA 2025
12.45 – 13.00 Реєстрація
13.00 – 13.15 Офіційне відкриття конференції:
Томаш Шапіро, д. хаб., проф., Центр українських студій, Варшавська школа економіки
Вікторія Гурочкіна, д.е.н., проф., Фондація «Українська наукова
діаспора у Польщі»
13.15 – 13.40 Вітальне слово співорганізаторів
Олена Яковлєва, д.філос.н., проф., ректор Київського інституту бізнесу та технологій
Світлана Боняр, д.е.н., проф., декан факультету менеджменту та технологій Державного університету інфраструктури та технологій
Юрій Бойчук, д. пед. н., професор, академік НАПН України, ректор Харківського національного педагогічного університету імені Г.С.Сковороди.
13.40 – 16.00 Пленарні виступи
13.40 – 14.00 Відкрита наука: формування державної політики
Ольга Прудка, Міністерство освіти і науки України
Доповідь окреслить формування, розвиток та етапи реалізації державної політики у сфері відкритої науки з 2022 року і станом на сьогодні. Також буде окреслено майбутні кроки і перспективи.
14.00 – 14.20 Відкрита наука для України: шанс на розвиток і співпрацю
Бартломей Вєнцковський, Elsevier.
У своєму виступі спікер розкаже, яким чином можливості бібліометрії – зокрема інформація про цитованість та співавторство у наукових статтях – при оцінці змін в інтенсивності міжнародної співпраці з Україною до та після 2022 року. У доповіді буде представлено обрані техніки, що дозволяють раціонально підтримувати стратегії розвитку наукових партнерств, а також моніторити ефективність цих стратегій, особливо в контексті відкритої науки.
14.20 – 14.40 Реформа із впровадження відкритої науки та оцінювання наукової
діяльності в Україні: виклики та перспективи
Олександр Березко, Львівська політехніка.
У доповіді буде представлено актуальні питання, пов’язані з впровадженням відкритих наукових процедур в Україні. Спікер розгляне ключові інституційні та законодавчі реформи, спрямовані на адаптацію української наукової системи до європейських стандартів відкритого доступу до результатів досліджень, наукових даних і освітніх ресурсів. Особливу увагу буде приділено реформі оцінювання наукової діяльності відповідно до принципів CoARA. Також буде представлено низку ініціатив у цій сфері.
14.40 – 15.00 Відкрито, разом, стійко: ідеї для розвитку науки в Україні на прикладі
Unite!
Людмила Троценко, Вроцлавська політехніка
У своєму виступі представить приклад Вроцлавської політехніки, яка як учасник альянсу Unite!, який активно підтримує розвиток відкритої науки в Європі, зокрема в країнах, що розширюють свою участь у Європейському дослідницькому просторі (ERA). На основі досвіду проєкту Unite! Widening буде продемонстровано ініціативи, які можуть стати джерелом натхнення для українських університетів – від розробки стратегій і організації форуму з відкритої науки до формулювання інституційних політичних рекомендацій.
15.00 – 15.20 Визнання української освіти в Польщі
Наталія Чуйко, Офіс академічного визнання NAWA.
Українські дипломи становлять більшість усіх документів, що надходять до Бюро визнання освіти NAWA. Під час презентації буде розглянуто принципи визнання іноземних дипломів, а також представлено статистику щодо українських документів за останні три роки
15.20 – 15.40 Потенціал Української Наукової Діаспори
Євгенія Поліщук, співзасновниця ініціативи
«Українська наукова діаспора»
У виступі буде представлено потенціал Української Наукової Діаспори як важливого ресурсу для відбудови та розвитку науки в Україні. Під час презентації буде представлено ініціативу «Українська наукова діаспора», яка була створена у відповідь на кризу, спричинену війною. Буде висвітлено внесок науковців за кордоном у міжнародне наукове співробітництво та розбудову мережі підтримки українських установ. Будуть розглянуті картографічні та менторські активності, а також приклади діяльності наукових спільнот у різних країнах Європи. Особлива увага була приділена створенню платформи для діалогу між наукою і політикою та підтримці трансферу знань. Презентація покаже, що Наукова Діаспора України є не лише відповіддю на кризу, а й рушійною силою майбутнього науки та інновацій.
15.40 – 16.00 Стратегія та перспективи розвитку вищої освіти ЄС в порівнянні з
відповідними тенденціями у Польщі та Україні.
Брітченко Ігор, д.е.н., проф., Університет
Національної освітньої комісії, Краків (Польща)
Виступ професора Ігоря Брітченка буде присвячений аналізу напрямів розвитку вищої освіти в Європейському Союзі, з особливим акцентом на досвіді Польщі та України. Доповідач представить стратегічні цілі та поточні виклики систем вищої освіти, вказавши на спільні моменти та відмінності у прагненні до європейської академічної згуртованості. Особливий акцент буде зроблено на можливостях інтеграції української вищої освіти в освітній простір ЄС та важливості міжнародної співпраці у цьому процесі. Професор Брітченко, як активний популяризатор європейських стандартів в освіті та науці, поділиться своїм великим досвідом академічної та експертної роботи в багатьох країнах Європейського Союзу. Виступ також стане нагодою поміркувати над роллю реформ, інтернаціоналізації та спільних наукових досягнень як основ сучасної системи вищої освіти в Європі.
16.00 – 16.15 Кава-брейк та нетворкінг.
ІНФОРМАЦІЯ ПРО СПІКЕРІВ
Прудка Ольга, Заступник генерального директора - керівник експертної групи з питань відкритої науки та систем оцінювання ефективності директорату розвитку науки Міністерства освіти і науки України. Очолювала експертну групу інформаційно-аналітичного забезпечення інноваційної політики Директорату інновацій та трансферу технологій МОН України. Має понад 15 років досвіду у сфері інноваційної діяльності, прогнозування науково-технологічного розвитку, трансферу технологій та аналізу стану наукової, науково-технічної та інноваційної політики. Авторка понад 20 публікацій з питань науково-технічного розвитку та інноваційної політики.
Вєнцковський Бартломей понад 15 років працює над розвитком вищої освіти та науки, поєднуючи дослідницьку, консультаційну та викладацьку діяльність. Досвід здобував, зокрема, у Фонді освітніх ініціатив «Перспективи», де брав участь у створенні Рейтингу закладів вищої освіти та аналізував освітній ринок Польщі та Центрально-Східної Європи. Понад п’ять років він пов’язаний із Elsevier, де наразі відповідає за сегмент Research у регіоні Центрально-Східної Європи (CEE), підтримуючи університети в оптимізації інвестицій у наукові ресурси та розробці стратегій розвитку, заснованих на даних. Він спеціалізується на наукометричному аналізі та його застосуванні в управлінні академічними установами, що відображається у його діяльності як викладача Варшавського університету. Захоплюється новими технологіями та їхньою роллю в аналізі інформації та освіті, поєднуючи міждисциплінарний підхід у сферах управління, інформатики та бібліометрії.
Березко Олександр, к. т. н., доцент кафедри соціальних комунікацій та інформаційної діяльності Національного університету «Львівська політехніка», Президент Інституту відкритої науки та інновацій, Координатор проєкту «Open4UA» (Erasmus+ KA2 CBHE)
Троценко Людмила має понад 15-річний досвід роботи в науковому видавництві та бібліотеках, зосереджує свою діяльність на посиленні ролі бібліотек у підтримці академічних досліджень. Наразі очолює Відділ відкритої науки у бібліотеці Вроцлавської політехніки. Активно залучена до діяльності альянсу європейських університетів Unite! та проєктів, що сприяють впровадженню відкритих академічних практик. Багато років пов’язана з науковим видавництвом – є керівником редакційного офісу журналу «Innovative Biosystems and Bioengineering», який індексується в базі Scopus. Виконувала функцію Research Intelligence Ambassador компанії Elsevier, підтримуючи розвиток дослідницьких стратегій і популяризуючи використання аналітичних інструментів для оцінювання та вдосконалення наукової діяльності.
Чуйко Наталія є старшим спеціалістом в офісі визнання освіти. Бере участь у реалізації національних та міжнародних проєктів, пов’язаних із визнанням освіти. Займається організацією заходів та визнанням українських дипломів.
Поліщук Євгенія, д.е.н., професорка, співзасновниця ініціативи «Українська наукова діаспора», обіймала посаду заступника голови Ради молодих вчених при Міністерстві освіти і науки України (2020-2023). Має досвід роботи експертом в Організації Об’єднаних Націй (2021-2023, 2025). Проходила наукове стажування в рамках Програми наукових обмінів імені Фулбрайта в Массачусетському технологічному інституті (2023-2024).
Брітченко Ігор, професор, є палким прихильником інтеграції освітнього простору України з європейськими стандартами, підтвердив свій науковий ступінь та вчене звання в Європейському Союзі (Греція, Польща, Словаччина, Болгарія, Хорватія, Словенія, Естонія, Латвія, Англія, Німеччина, Північна Македонія). Автор понад 500 наукових праць (у тому числі понад 150 у країнах ЄС), у тому числі понад 50 монографій (10 одиничних), 15 навчальних посібників, у тому числі чотири під грифом Міністерства освіти і науки України. Захистив 15 аспірантів у ЄС та був науковим консультантом понад 40 докторських дисертацій. Член редакційних колегій 20 наукових журналів.
Семінар «Польща та Україна –наукове майбутнє з погляду сучасної економічної перспективи»
Організатори: Центр українських студій Варшавської школи економіки, Департамент підтримки та аналізу прийняття рішень Інституту економетрики Варшавської школи економіки, у співпраці з Фондацією «Українська наукова діаспора в Польщі»
Дата: 15 травня 2025 року, 16.30-19.00
Місце (офлайн): Варшавська школа економіки, корпус С, аудиторія II,
Al. Niepodległości (Алея Неподоеглості) 128, 02-554 Warszawa
Місце проведення (онлайн): посилання буде повідомлено до зустрічі електронною поштою після реєстрації за адресою: https://forms.office.com/e/XKLaw2rFN0.
Рамкова програма семінару
16.15 – 16.30 Реєстрація
16.30 – 17.00 Офіційне відкриття – Томаш Шапіро
17.00 – 17.45 Виступ за запрошенням: Анджей Жонца
Економіка України – польський та світовий контекст
17.45 – 18.30 Промова за запрошенням: Ярослав Белдовський
Польський власник - український банк. Стратегічні аспекти
18.30 – 19.15 Виступ за запрошенням: Тарас Фінніков
Реформування систем науки та вищої освіти в Польщі та Україні
19.15 – 19.30 Підсумки та офіційне закриття заходів:
Вікторія Гурочкіна, д.е.н, проф і Томаш Шапіро, д. хаб, проф.
Пленарні виступи
Економіка України – польський та світовий контекст
Анджей Ржонца представить окремі питання, пов’язані з макроекономічною політикою в Україні. Особливу увагу буде приділено монетарній політиці та викликам, з якими стикається Національний банк України в умовах війни і з якими йому доведеться зіткнутися під час післявоєнної відбудови.
Банківський сектор України – польський та світовий контекст
Ярослав Белдовський представить окремі питання, пов’язані з функціонуванням банківської системи України у світовому контексті. Його участь у майбутньому процесі відбудови країни є надзвичайно важливою, саме тому слід розглянути роль Польщі у підтримці цього процесу.
Реформування систем науки та вищої освіти в Польщі та Україні
Тарас Фініков представить обрані питання – подібності та відмінності – трансформації систем вищої освіти та науки в Польщі та Україні. На презентації буде представлено досвід співпраці, проведеної Міжнародним фондом досліджень освітньої політики в Києві.
Інформація про спікерів
Ярослав Белдовський (Варшавська школа економіки), доктор права, окрім викладання у Варшавській школі економіки, співпрацює з Dentons (SGH Partners Club). Він був нагороджений медаллю Миколи Коперника на знак визнання його зусиль щодо створення правового середовища для належного функціонування банківської справи в Польщі (2023). Впродовж своєї кар’єри д-р Ярослав Белдовський співпрацював з Національним банком Польщі (NBP), Управлінням польського фінансового нагляду, Міністерством юстиції та Bank Gospodarstwa Krajowego. Він також є експертом Світового банку. Координує міжнародну магістерську програму у Варшавській школі економіки (European Master in Law and Economics).
Професор Анджей Жонца (Варшавська школа економіки). Член Наукової ради Центру соціально-економічних досліджень (CASE) та Товариства польських економістів. Займається економічними стратегіями, має досвід роботи в приватному секторі (як корпоративний, так і фінансовий сектори, включаючи хедж-фонди), державному секторі (центральний банк, міністерство фінансів) та міжнародних фінансових організаціях (Світовий банк, Європейський центральний банк). Також співпрацює з громадськими організаціями (Форум громадського розвитку, CASE Foundation). Колишній член Ради з монетарної політики. Отримав численні нагороди за свої інноваційні дослідження. Лауреат премії Леопольда Кроненберга Фонду Citibank та премії Фридерика Скарбека Польської академії наук.
Професор Тарас Фініков – як історик , працював у університетах Чернівців та Києва, є засновником та першим проректором Університету економіки та права КРОК (м. Київ). Заступник Міністра освіти і науки України (2009–2010), де відповідав за стратегію та реформування вищої освіти в Україні та гармонізацію системи вищої освіти України з Європейським простором вищої освіти. Займається порівняльним аналізом розвитку вищої освіти в Україні в міжнародному контексті, стратегіями та управлінням університетами та академічною культурою та протидією патологіям у соціальній практиці. З 2014 року є членом Колегіуму Міністерства освіти і науки України та Акредитаційної комісії України. Він є президентом Міжнародного фонду досліджень освітньої політики в Києві. Впродовж майже двох десятиліть він співпрацює з факультетом «Artes Liberales» Варшавського університету як запрошений професор. З 2014 року є координатором української сторони міжнародного польсько-українського проекту «Інноваційний університет та лідерство».